Патологічний потяг до азартних ігор

Ігроманія, або компульсивне захоплення азартними іграми часто набуває патологічного характеру і стає серйозною соціальною та медичною проблемою. Даний потяг характеризується неконтрольованою потребою грати, неможливістю зупинитися чи керувати ігрової активністю, навіть коли вона завдає шкоди фінансовому становищу, здоров’ю, відносинам, роботі тощо.

Що являє собою граманія і наскільки ця залежність серйозна

За своїм вираженням а також наслідками ігроманія нічим не поступається серйозній наркотичній або алкогольній залежності. Также залежність зберігається навіть тоді, коли пацієнт не може оплатити свої борги, коли він може брехати красти чи вдаватись до махінацій з ціллю роздобути гроші та продовжуючи при цьому вдаватися до згубної звички. Внаслідок такої поведінки руйнується сімейне життя, соціальні та професійні зв’язки. Спостерігається інтенсивний, неконтрольований потяг людини до гри.

Пацієнт продовжує грати навіть тоді, коли він нездатний розплатитися з боргами та всупереч усвідомленню подальших соціальних та юридичних проблем. У такому стані, при спробі перешкодити подальшому продовженню гри, пацієнт стає дратівливим і ще глибше занурюється в думки, що не залишають його, і плани, пов’язані з продовженням перерваного процесу. Багато пацієнтів шукають у грі можливість зняття психоемоційної напруги, а для деяких гра супроводжується одночасним вживанням алкоголю та різних наркотичних речовин.

Серйозність ігроманії полягає в тому, що вона може мати руйнівний вплив на життя людини та її оточення. Виходячи з цього, ігроманія повинна розглядатися як проблема, яка потребує профільної діагностики, своєчасного лікування, профілактики та надання підтримки людям, які страждають від цієї залежності.

Характерні прояви ігроманії

Ігроманія або лудоманія характеризується прогресуючим перебігом, поступово відбувається обтяження та ускладнення симптоматики з приєднанням нових ознак та поєднанням їх у специфічні синдроми. На доклінічній стадії фіксуються найбільш яскраві враження, що надалі визначають патологічну поведінку. На клінічній стадії картина ігроманії досягає своєї структурної завершеності, тобто розвивається синдром психофізичної залежності.

На пізніших етапах формуються особистісні зміни, такі як збіднення чи деформація особистості з прогресуючим збільшенням психосоціальної дезадаптації людини.

До основних типів ірраціональних переконань, пов’язаних з ігроманією, можна віднести такі:

1. Ілюзія контролю. Це переконання, що гравець здатний контролювати та передбачати результати ігор, навіть якщо вони є випадковими або засновані на удачі. Людина помилково вірить, що її навички чи здібності дозволять їй досягти успіху в азартних іграх, ігноруючи фактор випадковості і математичну перевагу ігрових казино.
2. Сильне перебільшення. Гравець переконаний, що без гри він не має шансів на нормальне існування. Він готовий продовжувати гру навіть після втрати грошей чи численних невдач поспіль, оскільки переконаний, що зможе покрити всі свої збитки.
3. Віра в щасливі символи та ритуали. Багато людей дотримуються забобонів, використовують конкретні предмети або виконують певні обряди перед грою. Вони вірять, що ці дії можуть принести їм успіх чи вплинути на результат гри.
4. Помилкове сприйняття реальності. Гравцям властиво спотворене уявлення про ймовірність виграшу та можливість отримання високого доходу.
5. Мінімальна фрустраційна толерантність, що веде до обману очікувань. Людина впевнена, що якщо вона не виграє, то станеться щось дуже погане.
6. Спотворена самооцінка. Гравець переконаний, що якщо він не виграє, то буде почувати себе нікчемою.

Уникнення цих ірраціональних переконань є важливим аспектом у лікуванні та профілактиці ігроманії. Одним із найпоширеніших підходів, що використовуються для зміни ірраціональних переконань у ігроманів, є когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). В рамках КПТ ігромани навчаються розпізнавати ірраціональні думки та переконання, аналізувати та перевіряти їхню реалістичність.

Адиктивний тип поведінки

Адиктивний чи залежний тип поведінки зазвичай характеризується такими ознаками:

1. Некерованість. Людина відчуває неконтрольоване бажання грати, при цьому втрачаючи здатність контролювати чи обмежувати свою ігрову активність, навіть якщо усвідомлює її негативні наслідки.
2. Перебільшення. Людина відчуває потребу грати все більше і більше, щоб досягти того ж рівня задоволення або ігрового драйву, що й раніше.
3. Відчуття скасування чи внутрішнього дискомфорту. Коли людина намагається обмежити чи припинити свою ігрову активність, виникають неприємні фізичні чи емоційні відчуття: дратівливість, тривога чи депресія.
4. Відмова від інших інтересів та зобов’язань. Залежна людина все більше часу та енергії приділяє іграм, часто за рахунок інших важливих зобов’язань, таких як робота, навчання, сім’я тощо. Це може призводити до соціальної ізоляції та проблем міжособистісних відносин.
5. Ігнорування негативних наслідків. Ігроман продовжує грати навіть за наявності несприятливих наслідків, таких як фінансові проблеми, втрата відносин, погіршення фізичного та психічного здоров’я. Він може ігнорувати ці негативні наслідки або заперечувати їхнє значення.
6. Зниження опору спокуси та непереборне бажання відновити гру.
7. Втрата самоконтролю, нездатність самостійно припинити гру як після програшу, так і після виграшу.

Якщо захоплення азартними іграми домінує у житті і перевершує всі соціальні, матеріальні, сімейні та професійні цінності, такий стан вважається патологічним і вимагає профільного лікування.

Якщо згубна звичка руйнує ваше життя і ви усвідомлено готові позбутися ігроманії — звертайтесь до нашої клініки у Черкасах до нашого психіатра — Ірини Олександрівни. Поєднавши ваше бажання та професіоналізм лікаря ми разом досягнемо позитивного результату — вашого одужання та повернення до нормального життя.